Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

не про те мова

  • 1 мова

    ж
    1) language; tongue

    машинна мова комп.computer ( machine) language

    мова асемблера — assembler language, assembly language

    мова запитів комп. — data-query language, query language

    рідна мова — one's mother tongue; native language

    мова закону — language of law, legislative language

    мова програмування комп. — computer language, machine language, programming language

    розмовна мова — colloquial/familiar speech; spoken language

    вчитель іноземної мови — language master, language teacher

    2) ( розмова) discourse

    не про те мова — this is not the question in point, that is not the point

    3) грам. speech

    пряма (непряма) мова грам.direct (indirect, oblique) speech

    Українсько-англійський словник > мова

  • 2 мова

    1) язы́к; ( способность говорить) речь
    3) (разновидность; стиль) язы́к; речь
    4) (то, что говорят, беседа, рассуждение) речь; ре́чи, слова́; разгово́р; ( звучание беседы) го́вор, молвь

    бода́й тобі з та́кою мо́вою! — типу́н тебе́ на язы́к!

    вле́слива мо́ва — льсти́вые ре́чи

    Українсько-російський словник > мова

  • 3 мова науки

    МОВА НАУКИ - синтетичне поняття методології науки, що поєднує у собі всі мовні засоби, які вживаються у науці для виразу здобутих знань на конкретно-історичному етапі її розвитку. Сучасну М.н. характеризує широке використання математичних формалізмів і абстрактних структур, що їх описують логіка і математика. Тому в ній розрізнюють як складові частини природну і штучні мови, в т.ч. формалізовані мови, які надбудовуються над природною мовою з метою вдосконалення окремих її фрагментів. При аналізі М.н. вичленовують дві підмови - мову спостереження і мову теорії. До мови спостереження включають ті твердження науки, які формулюють результати спостереження й експерименту; до мови теорії відносять твердження, які є наслідком логічних міркувань. Мовою спостереження виражають властивості предметів, що виявляються органами відчуттів чи експериментальними приладами (напр., властивості "холодний", "твердий", "зелений" тощо). Мовою теорії формулюють твердження про властивості предметів, які не можна безпосередньо спостерігати (кривизна простору, парність, спін елементарних частинок). Головна ідея розчленування М.н. на підмови полягає в необхідності точнішого встановлення логічних зв'язків між теорією й експериментом. Логічний емпіризм спотворено тлумачить ці поняття; він відкидає природну мову як основу М.н., намагаючись цілком замінити її штучною. Це проголошується єдиною метою філософського дослідження. Представники логічного емпіризму твердження мови спостереження вважають твердженнями про безпосередньо дане, те, що може бути пізнане без допомоги абстрактного мислення; лише ті теоретичні положення вони визнають для науки, які можна звести до тверджень про безпосередньо дане. Ці погляди на М.н. не підтвердились спеціальними розробками, що були здійснені сучасною методологією науки.

    Філософський енциклопедичний словник > мова науки

  • 4 мова

    МОВА - суспільний продукт, що виробляється колективом для забезпечення потреб у комунікації і зберігається в пам'яті членів колективу, а також у текстах, побудованих засобами даної М. У великій різноманітності знакових систем, що називаються М., можна умовно виділити кілька груп, які значною мірою вирізняються поміж собою за багатством знакових одиниць, за способом і складністю структурної організації, за субстанціальним матеріалом, на використання якого для побудови текстів орієнтована дана М. 1) Природні (етнічні) М., найбагатші і найскладніші вербальні знакові системи, що історично склалися і пристосувались для утворення усних звукових текстів - мовлення. Графічна фіксація мовлення у вигляді письмових текстів має передумовою застосування другої знакової системи - тієї чи іншої системи писемності. 2) М., які є невербальними знаковими системами, що лежать в основі текстів різних видів мистецтва - музичних творів, танцю, творів живопису, фотографії, кіно, архітектури тощо. 3) Штучні М. науки і техніки. Знаки цих М., які часто називають символами, так само умовні, як і всі інші знаки, але вони умовні не "за традицією" (як у природних М. і М. мистецтва), а "за домовленістю". 4) Знакові системи, які застосовуються для утворення простих текстів, що регулюють побутову поведінку і трудову діяльність людей (різні системи жестів, сигналів, кольорів, спорадичне використання окремих предметів як текстових знаків для передачі інформації). У граничному випадку знакова система, а отже, і створюваний за її допомогою текст, може складатися лише з одного знаку. 5) М. тварин, яка поки що мало вивчена. Дуже часто М. неправомірно плутають або навіть ототожнюють з текстом, приписуючи їй властивості і функції, які насправді належать тексту А. ле на відміну від мовлення і тексту, М. не дається нам у безпосередньому спостереженні. З цього випливає, що М. не може бути формою вираження думок і почуттів і формою зберігання знань про дійсність. Ці функції належать тексту, який виражає не тільки думки, а й саму М. Щоб стати членом певного колективу, індивід мусить реконструювати М., спираючись на почуті або побачені тексти, запам'ятати її елементарні знакові одиниці і способи утворення складних знакових комплексів (тобто граматичну систему), а потім навчитися використовувати її для досягнення своїх комунікативних цілей. М. є найважливішою складовою частиною комунікативної діяльності, знаряддям впорядкування і організації тієї чи іншої матеріальної субстанції (звук, колір, предметне середовище і т.п.), перетворення її в осмислений текст. Зокрема, природна М. використовує звуки для побудови текстів, але самій М. належать не звуки, а фонеми - абстрактні сутності, які не сприймаються органами чуття і в яких фіксуються лише деякі властивості звуків, суттєві для даної М. Функція знаків природної М. (морфем та слів) полягає в тому, що вони стають еталонами, зразками для утворення матеріальних знаків тексту (озвучених морфем і слів) в процесі його побудови і для їх розпізнавання в процесі сприймання і розуміння. Будь-яка М. є скінченною знаковою системою, але вона може породжувати необмежену кількість текстів необмеженого обсягу, оскільки кожний мовний знак, втілюючись у матеріальну субстанцію, здатний до безмежного тиражування, утворюючи безліч своїх текстових варіантів.
    С. Васильєв

    Філософський енциклопедичний словник > мова

  • 5 мова судочинства

    ( про конкретну справу) language of the case, lawyers' dialect

    Українсько-англійський юридичний словник > мова судочинства

  • 6 об'єктна мова/метамова

    ОБ'ЄКТНА МОВА/МЕТАМОВА - парні категорії, що позначають: 1) мову, засобами якої описують деяку предметну (позамовну) дійсність (предметна, або об'єктна, мова (ОМ), мова-об'єкт); 2) мову, засобами якої досліджують і описують ОМ. У такому випадку метамова (ММ) буде ОМ для метаметамови (МММ) В. исловлювання належить до ОМ, якщо і тільки якщо в ньому йдеться про позамовну для даної мови дійсність (напр., "Сократ - філософ"). Висловлювання належить до ММ, якщо і тільки якщо в ньому йдеться про вирази ОМ (напр., слово "Сократ" складається з шести літер") Я. кщо деяка ОМ становить предмет аналізу, то ММ буде засобом його здійснення, тобто мовою, в якій і за допомогою якої здійснюють аналіз ОМ. Напр., у ситуації пояснення специфіки правил граматики англ. мови - англ. мова буде ОМ, а укр. мова (мова відповідних пояснень) може бути ММ, хоча дослідження будьякої мови можна здійснювати, не обов'язково користуючись іншою мовою (пояснення граматичних правил укр. мови можна здійснювати, користуючись укр. мовою). Мови, в яких відсутнє чітке розмежування між ОМ і ММ, називають, згідно з Тарським, семантично замкненими. Такі мови включають, окрім своїх власних висловлювань, ще й імена цих висловлювань (напр., "Сократ - мудрий" - розповідне речення), а також висловлювання щодо істинності/хибності сформульованих у цій мові тверджень, що може призводити до т. зв. семантичних парадоксів (напр., "Я кажу неправду"). Природні мови є семантично замкненими (і про позамовну дійсність, і про саму мову говоримо, користуючись якоюсь однією і тією самою природною мовою), на відміну від формалізованих мов сучасної логіки, що є семантично незамкненими - з огляду на їхню специфічну структурну будову: чітке і свідоме розшарування двох рівнів: ОМ і ММ. Така специфіка допомагає, зокрема, уникнути семантичних парадоксів (див. формалізована мова, парадокс, Тарський).
    І.Алексюк

    Філософський енциклопедичний словник > об'єктна мова/метамова

  • 7 дело

    діло (ум. дільце, ділечко), справа; (труд) робота (ум. робітка), праця; (вещь) річ (р. речи); (поступок, действие) вчинок, чин, дія. [Я діло все поробила. Діла незабуті дідів наших (Шевч.). Люди бралися до щоденних справ (Дн. Чайка). Того вимагає наша національна справа. Всі справи він носить у портфелі. Поставив у канцелярії дві шахви для справ. Ви надто обережні в справі чести (Грінч.). За працею час минає швидко. Лицарська річ - у бої полягти. Давня се річ: мабуть літ сорок тому буде (Конис.). Чистий думками і непорочний діями]. Плохо дело! - кепська справа! кепська робота! Странное дело! - дивна річ! чудасія! чуднота! Дела тайные, которые нужно скрывать - таємнощі (р. -щів). По делу - за ділом, за справою. [Я прийшов до вас за ділом]. По делам (поручениям) - за орудками. [Няньку посилала за орудками (Л. Укр.)]. По этому делу - в цій справі. По делам службы - в справах службових. Сидеть, быть без дела - сидіти, згорнувши руки, посиденьки справляти, лежні (сидні) справляти. Браться за дело - братися до роботи. Браться не за своё дело - не за свою справу братися, шитися не в своє діло (Конис.). Дело обстоит так - справа стоїть так. [Тепер справа стоїть инакше]. Известное дело - звісно, звичайно, відома (певна) річ, сказано. [Сказано: куди голка, туди й нитка]. Ясное дело - видима річ. Виданное ли, слыханное ли дело? - чи чувано, чи видано? (провинц.) чи-ж видансько? Дело житейское - світова річ. Дела нет до чего - байдуже про що. Не было дела до кого, чего - байдуже було, не доходило діла. [Не доходило мені до них діла]. Не твоё дело - то не твоя справа, тобі до цього зась, заськи [Ігумену - діло, а братії - зась], (шутл.) не твоє мелеться. Это дело другое - це що инше, це инша річ. В чём дело? - в чому річ? в чім сила? про що йдеться? Дело вот в чём - річ ось яка. В том-то и дело - а тож-то, отож-то й є, тож-то й воно, тим бо й ба, не тож бо то й що, не по чім б'є, як не по голові. [Ми не тою дорогою їдемо? - А тож-то, що не тою. Він хотів-би коняку купити, та тим бо й ба - грошей нема]. Не в том дело - не в тім річ, не про те річ, не про те мова мовиться, не в тім сила. [Не в тім сила, що кобила сива, а в тім що не везе]. То-ли дело - инша річ, хіба така річ? нема краще, як; нема в світі, як. [Не люблю зими, нема в світі, як літечко святе. Неохота йому працювати; хіба така річ - пити!]. Не к делу - не до-діла, не до-речи, не в лад. Пойти в дело - піти в надобу, піти до діла. Если уж до чего дело дойдёт - коли вже до чого (того) дійдеться, як до чого (того) ряд дійде. Ей до всего дело - без неї вода (ніде) не освятиться. Иметь дела с кем - мати справи (стосунки = отношения) до кого (или з ким). Я совсем не имею с ней дела - жадного діла в мене з нею нема, не причетний я зовсім до неї. Моё дело сторона - моя хата з краю. Плёвое дело - дурниця, пусте, пустячина, ка-зна-що. Статочное-ли дело - чи мислима річ? чи подобенство? чи годиться-ж? А мне что за дело? - а мені що до того? а мені яке діло? а мені якого батька горе? Что дело, то дело - що правда, то правда; що до пуття, то до пуття. Это дело - це добре, це гаразд, це до діла. Это особое дело - се инша річ, се инша стать. То и дело - раз-у-раз, раз-поз-раз, раз-по-раз, знай. [Коло його знай споминають літописці друге голосне ім'я - Остапа Дашковича (Куліш)]. В чём дело? - що сталося? про що річ? у чому справа? В самом деле, на самом деле - справді - см. В действительности. На словах, что на санях, а на деле, что на копыле - на словах, як на цимбалах, а на ділі, як на талалайці. Судебное дело - судова справа. [Він виграв у суді свою справу. Нехай судці розберуть тую справу. З бабою і дідько справу програв]. Тяжебное дело - позов (р. позву). Военное дело - військова справа. Комиссариат иностранных дел - комісаріят закордонних справ. Золотых дел мастер - золотник, золотар (р. -ря) (ум. золотарик).
    * * *
    1) (занятие, работа, труд) спра́ва, ді́ло

    уголо́вное \дело — юр. криміна́льна спра́ва

    3) канц. спра́ва

    па́пка для дел — па́пка для справ

    5) (сражение, бой) бій, род. п. бо́ю, бата́лія, би́тва
    6) (в сочетании с прил. в знач. сказ. или вводн. сл. жарг.) річ, спра́ва, ді́ло

    друго́е (ино́е) \дело — і́нша річ (спра́ва), і́нше ді́ло

    Русско-украинский словарь > дело

  • 8 language of the case

    English-Ukrainian law dictionary > language of the case

  • 9 testamentary language

    мова заповіту, формулювання заповіту ( про мовну форму)

    English-Ukrainian law dictionary > testamentary language

  • 10 tongue

    1. n
    1) язик

    coated (dirty, foul, furred) tongue — обкладений язик (хворого)

    2) мова
    3) манера говорити

    rough tongue — фуба мова, брутальність

    silver (smooth) tongue — красномовність, улесливість

    4) язик (страва)
    5) щось, що нагадує за формою язик
    6) геогр. коса
    7) стрілка терезів
    8) тех. шпунт, шип, гребінь
    9) дишло
    10) зал. вістря стрілки
    11) тех. хвостовик

    on the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх

    to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)

    to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)

    to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати

    to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити

    his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило

    to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати

    he knows much who knows how to hold his tongueприсл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото

    2. v
    1) розмовляти, базікати
    2) говорити, вимовляти
    3) лаяти, ганьбити
    4) лизати
    5) буд. з'єднувати у шпунт
    * * *
    I n

    furred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)

    to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)

    to hang out ones tongueвисовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)

    the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]

    cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок

    2) мова; здатність мови

    the mother /native/ tongue — рідна мова

    no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте

    bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик

    rough tongue — груба мова, грубість

    silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість

    glib tongue — жвава /розв'язна/ мова

    4) кyл. язик
    5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок
    6) мyз. язичок
    7) тex. шпунт, шпилька, гребінь
    8) з.- д. остряк ( стрілки)
    ••

    on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх

    on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика

    to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати

    the words had been on his tongueці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком

    to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток

    to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити

    to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика

    to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати

    hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю

    to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого

    he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився

    to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.

    to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити

    his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може

    his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови

    ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати

    to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися

    to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює

    to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови

    to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів

    to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю

    to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик

    a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати

    the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет

    the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює

    he knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото

    II
    1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком
    2) разговарить, болтать

    to tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить

    3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени
    4) мyз. модулировать
    5) стр. сполучати в шпунт

    English-Ukrainian dictionary > tongue

  • 11 vernacular

    1. n
    1) рідна мова; національна мова
    2) просторіччя; розмовна мова
    3) (the vernacular) місцевий діалект
    4) (the vernacular) професійний жаргон, професійна мова

    in the vernacular — у міцних висловах, у лайці

    the vernacular of Covent Garden — базарна (брутальна) лайка

    2. adj
    1) національний, народний, рідний (про мову)
    2) тубільний, місцевий
    3) просторічний, розмовний
    4) діалектний
    5) написаний (переданий) рідною мовою
    6) написаний (переданий) місцевим діалектом
    * * *
    I a
    1) національний, народний; рідний ( про мову); the botanіcal and the vernacular names for flowers ботанічні і народні назви квітів; Englіsh іs the vernacular tongue of the USА англійська мова - національна мова США; місцевий; the vernacular languages of Іndіa місцеві мови Індії; vernacular dіsease місцева хвороба, ендемічне захворювання; розмовний ( про мову); просторічний (у протистав. літературному, письмовому); vernacular arabіc розмовний /народний/ арабська мова; просторіччя арабської мови; діалектний
    2) написаний або висловлений рідною мовою; our vernacular lіterature література на нашій рідній мові; написаний або висловлений на місцевому діалекті; vernacular poetry вірші на діалекті
    II n.
    1) рідна мова; національна мова; our own vernacular наша рідна мова; просторіччя (у протистав. літературній мові); розмовна мова (у протистав. письмовій)
    3) (the vernacular) професійна мова, жаргон; the vernacular of the stage театральний жаргон; to use the - of teachers вживати вчительські слівця; = як говорять учителя
    4) загальноприйнята, народна назва рослини або тварини ( на відміну від наукової) * іn the vernacular у сильних висловах; the vernacular of Covent Garden майданні вираження, ринкова лайка

    English-Ukrainian dictionary > vernacular

  • 12 talk

    1. n
    1) розмова, бесіда
    2) лекція, бесіда
    3) базікання, пуста розмова
    4) pl переговори
    5) розмови, чутки, поголоски, пересуди, побрехеньки
    6) предмет розмов (пересудів)
    7) розм. мова, діалект, жаргон

    that's the talk! — оце добре!; це те, що треба!

    2. v
    1) говорити; розмовляти; спілкуватися
    2) розмовляти певною мовою
    3) розпускати плітки (чутки)
    4) доводити розмовами (до чогось)
    5) переконувати, умовляти
    6) обговорювати; радитися

    talk away — а) забалакатися; б) базікати без угаву

    talk back — заперечувати; грубіянити

    talk downперекричати (когось); примусити (когось) замовкнути

    talk into — умовити, переконати

    talk out — а) вичерпати тему; б) говорити гучно (виразно); в) затягувати дебати, щоб відстрочити голосування

    talk out of — відговорювати, відраджувати

    talk over — а) обговорювати докладно; дискутувати; б) умовляти, переконувати; схиляти на свій бік

    talk to — лаяти, вичитувати

    talk up — а) вихваляти; б) розм. говорити голосно й виразно; в) заперечувати; грубіянити

    to talk against time — а) намагатися додержувати регламенту; б) говорити, щоб виграти час

    to talk big (large, tall) — хвастати; розмовляти зарозуміло (згорда)

    to talk (cold) turkey — амер., розм. а) говорити діло, розмовляти по-діловому; б) говорити відверто

    to talk Greek (Hebrew, Double-Dutch, gibberish)говорити незрозуміло

    to talk horse — хвастати, вихвалятися

    to talk smb. to death — замучити когось розмовами

    to talk through one's hat — говорити дурниці; верзти нісенітниці

    talk of the devil and he will come (and he is sure to appear) — про вовка помовка, а вовк і тут

    * * *
    I n
    1) розмова, бесіда

    small talk — розмова про дрібниці, світська /порожня/ розмова

    to meet for a food talk — зустрітися, всмак поговорити

    to engage smb in talk, to make a talk — починати розмову, намагатися зав'язати бесіду

    2) (on, about) лекція, доповідь, бесіда
    3) порожня розмова, балаканина

    to end in talk — скінчитися одними словами, не піти далі розмов

    4) розмови, чутки; вигадки; поголоски

    that will make talk — тепер підуть розмови /чутки/

    it's the talk of the town — про це говорить усе місто, це в усіх на вустах

    to risk talk — бути вище пліток /чуток/, не боятися пліток

    6) pl переговори
    7) мова, діалект, жаргон

    all talk and no cider амер., — шуму багато, а користі мало

    II v
    1) розмовляти, бесідувати; говорити; спілкуватися

    to talk of smth — говорити про щось; згадувати про щось; говорити про свій намір

    to talk of one thing and another, to talk of this and that — поговорити про те, про се

    to talk to smb — розмовляти з кимсь дорікати /сварити/ когось

    to talk by signs — говорити /спілкуватися/ за допомогою знаків

    that's no way to talk! — так не розмовляють!; говорити ( щось)

    to talk sense /business/ — мати рацію

    to talk nonsense — говорити нісенітницю, нести нісенітницю

    to talk scandal — розпускати слухи, брехати; спілкуватися за допомогою звукових сигналів, мати здатність говорити (про живих істот, відмінних від людини); переговорюватися ( по рації)

    to talk fluently — говорити швидко; говорити на якійсь мові ( на діалекті)

    3) (on, about) вести бесіду

    to talk on discipline — вести бесіду про дисципліну; (around, round) уникати суті справи; обговорювати, не доходячи до суті справи; = товкти воду у ступі

    they talked around — балакати; говорити пусте

    to talk by the hour — бовтати без перестану, тараторити, тріскотіти

    to talk big /large, tall/ — хвастати, хвалитися

    4) розпускати або поширювати плітки, брехати; судачити, злословити

    to talk behind smb 's back — говорити за спиною в когось

    to talk oneself hoarse — схрипнути /зірвати голос/ від розмов

    6) переконувати, вмовляти

    to talk smb into smth /doing smth — Вмовляти когось на щось, зробити щось

    7) надавати необхідні відомості; доносити; = "розколюватися" ( при допиті)

    talking of (pictures) — до речі, про ( картини)

    to talk Greek /Hebrew, Double-Dutch, gibberish/ — говорити незрозуміло /зарозумно/; to talk ( cold) turkey aмep. мати рацію, розмовляти по-діловому; говорити на чистоту; викласти всю правду

    to talk against time — говорити для того, щоб виграти час; намагатися дотриматися регламенту

    to talk through one's hat /through (the back of) one's neck/ — говорити дурниці

    to talk one's head /one's arm, a donkey's hind leg/ off, to talk to death — наговоритися досхочу

    to talk smb 's head off, to talk smb to death — замучити когось розмовами, заговорити когось до смерті

    to talk horse — хвастати, хвалитися

    now you're talking! — от це я розумію!, от це інша розмова!

    talk of the devil (and he will come /and he is sure to appear/) — = легкий на спомині

    look who's talk ing — = хто б вже казав

    English-Ukrainian dictionary > talk

  • 13 tongue

    I n

    furred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)

    to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)

    to hang out ones tongueвисовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)

    the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]

    cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок

    2) мова; здатність мови

    the mother /native/ tongue — рідна мова

    no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте

    bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик

    rough tongue — груба мова, грубість

    silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість

    glib tongue — жвава /розв'язна/ мова

    4) кyл. язик
    5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок
    6) мyз. язичок
    7) тex. шпунт, шпилька, гребінь
    8) з.- д. остряк ( стрілки)
    ••

    on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх

    on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика

    to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати

    the words had been on his tongueці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком

    to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток

    to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити

    to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика

    to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати

    hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю

    to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого

    he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився

    to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.

    to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити

    his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може

    his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови

    ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати

    to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися

    to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює

    to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови

    to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів

    to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю

    to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик

    a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати

    the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет

    the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює

    he knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото

    II
    1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком
    2) разговарить, болтать

    to tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить

    3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени
    4) мyз. модулировать
    5) стр. сполучати в шпунт

    English-Ukrainian dictionary > tongue

  • 14 talk

    I n
    1) розмова, бесіда

    small talk — розмова про дрібниці, світська /порожня/ розмова

    to meet for a food talk — зустрітися, всмак поговорити

    to engage smb in talk, to make a talk — починати розмову, намагатися зав'язати бесіду

    2) (on, about) лекція, доповідь, бесіда
    3) порожня розмова, балаканина

    to end in talk — скінчитися одними словами, не піти далі розмов

    4) розмови, чутки; вигадки; поголоски

    that will make talk — тепер підуть розмови /чутки/

    it's the talk of the town — про це говорить усе місто, це в усіх на вустах

    to risk talk — бути вище пліток /чуток/, не боятися пліток

    6) pl переговори
    7) мова, діалект, жаргон

    all talk and no cider амер., — шуму багато, а користі мало

    II v
    1) розмовляти, бесідувати; говорити; спілкуватися

    to talk of smth — говорити про щось; згадувати про щось; говорити про свій намір

    to talk of one thing and another, to talk of this and that — поговорити про те, про се

    to talk to smb — розмовляти з кимсь дорікати /сварити/ когось

    to talk by signs — говорити /спілкуватися/ за допомогою знаків

    that's no way to talk! — так не розмовляють!; говорити ( щось)

    to talk sense /business/ — мати рацію

    to talk nonsense — говорити нісенітницю, нести нісенітницю

    to talk scandal — розпускати слухи, брехати; спілкуватися за допомогою звукових сигналів, мати здатність говорити (про живих істот, відмінних від людини); переговорюватися ( по рації)

    to talk fluently — говорити швидко; говорити на якійсь мові ( на діалекті)

    3) (on, about) вести бесіду

    to talk on discipline — вести бесіду про дисципліну; (around, round) уникати суті справи; обговорювати, не доходячи до суті справи; = товкти воду у ступі

    they talked around — балакати; говорити пусте

    to talk by the hour — бовтати без перестану, тараторити, тріскотіти

    to talk big /large, tall/ — хвастати, хвалитися

    4) розпускати або поширювати плітки, брехати; судачити, злословити

    to talk behind smb 's back — говорити за спиною в когось

    to talk oneself hoarse — схрипнути /зірвати голос/ від розмов

    6) переконувати, вмовляти

    to talk smb into smth /doing smth — Вмовляти когось на щось, зробити щось

    7) надавати необхідні відомості; доносити; = "розколюватися" ( при допиті)

    talking of (pictures) — до речі, про ( картини)

    to talk Greek /Hebrew, Double-Dutch, gibberish/ — говорити незрозуміло /зарозумно/; to talk ( cold) turkey aмep. мати рацію, розмовляти по-діловому; говорити на чистоту; викласти всю правду

    to talk against time — говорити для того, щоб виграти час; намагатися дотриматися регламенту

    to talk through one's hat /through (the back of) one's neck/ — говорити дурниці

    to talk one's head /one's arm, a donkey's hind leg/ off, to talk to death — наговоритися досхочу

    to talk smb 's head off, to talk smb to death — замучити когось розмовами, заговорити когось до смерті

    to talk horse — хвастати, хвалитися

    now you're talking! — от це я розумію!, от це інша розмова!

    talk of the devil (and he will come /and he is sure to appear/) — = легкий на спомині

    look who's talk ing — = хто б вже казав

    English-Ukrainian dictionary > talk

  • 15 vernacular

    I a
    1) національний, народний; рідний ( про мову); the botanіcal and the vernacular names for flowers ботанічні і народні назви квітів; Englіsh іs the vernacular tongue of the USА англійська мова - національна мова США; місцевий; the vernacular languages of Іndіa місцеві мови Індії; vernacular dіsease місцева хвороба, ендемічне захворювання; розмовний ( про мову); просторічний (у протистав. літературному, письмовому); vernacular arabіc розмовний /народний/ арабська мова; просторіччя арабської мови; діалектний
    2) написаний або висловлений рідною мовою; our vernacular lіterature література на нашій рідній мові; написаний або висловлений на місцевому діалекті; vernacular poetry вірші на діалекті
    II n.
    1) рідна мова; національна мова; our own vernacular наша рідна мова; просторіччя (у протистав. літературній мові); розмовна мова (у протистав. письмовій)
    3) (the vernacular) професійна мова, жаргон; the vernacular of the stage театральний жаргон; to use the - of teachers вживати вчительські слівця; = як говорять учителя
    4) загальноприйнята, народна назва рослини або тварини ( на відміну від наукової) * іn the vernacular у сильних висловах; the vernacular of Covent Garden майданні вираження, ринкова лайка

    English-Ukrainian dictionary > vernacular

  • 16 идти

    и Итти
    1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.
    2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];
    3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];
    4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;
    5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);
    6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;
    7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.
    * * *
    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

    идёт( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

    [де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

    де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

    [ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

    иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

    \идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

    \идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

    \идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

    \идти ти́ на что — іти́ на що

    идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

    на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

    не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

    разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

    2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

    дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

    3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

    идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

    4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

    Русско-украинский словарь > идти

  • 17 word

    1. n
    1) слово

    in a word, in one word — одним словом, коротше кажучи

    to a word, word for word — дослівно; слово в слово

    not a word!розм. нічичирк!, ні слова!

    2) часто pl мова, розмова; слова

    to put (to get) in a word — закинути слово; устрявати в розмову

    3) pl сварка, суперечка, лайка
    4) зауваження, порада
    5) тільки sing звістка, повідомлення

    to receive word of smb.'s coming — одержати звістку про чийсь приїзд

    please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мене якомога швидше

    6) тільки sing обіцянка, запевнення

    to give (to pawn, to pledge) one's word — дати (чесне) слово

    take my word for itрозм. запевняю вас, повірте мені

    7) тільки sing наказ, розпорядження

    to give the word (від)дати розпорядження (наказ)

    word to be passed!військ., мор. слухайте всі!

    sharp's the word! — поспішайте!, жвавіше!

    mum's the word! — тихо!, ні слова про це!

    8) пароль, перепустка; гасло
    9) прислів'я; сентенція, вислів
    10) чутка, поговір
    11) рел. (the W.) слово господнє (тж W. of God. God's W.)

    to preach the W. — проповідувати Євангеліє (християнство)

    12) pl муз., театр. текст, слова (пісні, ролі); лібрето (опери)
    13) друк. слово (умовна одиниця обсягу, = 5 друкованим знакам)
    14) мат. елемент інформації

    word stress — словесний наголос

    big words — хвастощі

    to eat (to swallow) one's words — брати свої слова назад, вибачатися за сказане

    fair words — компліменти

    upon my word — даю чесне слово

    my word upon it! — слово честі!

    2. v
    1) виражати словами; добирати вислови (вирази); формулювати
    2) говорити, розмовляти; висловлюватися
    3) умовляти
    * * *
    I n

    primary [simple, vernacular, accessory] word — лiнгв. кореневе [просте, місцеве, службове]слово

    tactlessness is not the word for it! — "безтактність" - це не те слово /це занадто слабко сказано/!; I am repeating his very /actual/ words я повторюю його власні слова, я дослівно передаю сказане ним

    2) pl мова, розмова, слова

    to have a word with smb — поговорити с ким-н.

    to take (up) the word — заговорити; перебити (кого-н.)

    to put smth into words, to give words to smth — виразити що-н. словами

    to put one's thoughts into words — висказати /сформулювати/ свої думки

    to get /to put in a word — вставити слово, втрутитися в розмову

    I have no words to express my gratitude — мені не вистачає слів, щоб висловити свою вдячність

    a truer word was never spoken s — цілком вірно!; краще не скажеш

    "A word to the Reader" — "До читача" ( вступ книги)

    3) суперечка, сварка

    high /hard/ words — розмова на підвищених тонах

    they had words, words passed between them — вони посварилися

    4) зауваження, порада

    a word in [out of]season — своєчасна [непрохана]порада

    a word in smb 's ear — натяк

    5) тк.; sing вісті; повідомлення

    to receive word of smb 's coming — отримати новини про чий-н. приїзд

    please send me word as soon as possible — будь ласка, повідомте мені як можна швидше

    please leave word for me at the office — будь ласка, залиште мені записку в канцелярії

    6) тк.; sing обіцянка, завірення

    to give one's word — дати слово; обіцяти

    to keep [to break]one's word — стримати [порушити]слово

    to take smb at his word — повірити кому-н. на слово

    take my word for it — запевняю вас, повірте мені

    7) рекомендація, порада

    to say /to put in/ a good word for smbхвалити або відстоювати кого-н.; замовити за кого-л слівце

    to give smb one's good word — рекомендувати кого-н. ( на посаду)

    8) тк.; sing наказ

    word of commandвiйcьк. команда

    to give the word, to say the word — віддати наказ /розпорядження, команду/; word to be passed! вiйcьк., мop. слухайте всі!

    sharp's the word! — поспішай!, жвавіше!

    mum's the word! — тихо!, ні слова про це!

    9) пароль, пропуск
    10) прислів'я, приказка
    11) чутка, поголоска
    12) peл. ( the Word) Слово господянє (про Священе писання, про Євангеліє; Word Of God, God's W.); to preach the W. проповідувати євангеліє /християнство/; Слово, бог-слово, Христос ( Eternal Word); ministers of the W. ( християнське) духовенство
    13) pl; мyз., театр / текст, слова ( пісні); лібретто ( опери); текст ( ролі)
    14) пoлiгp. слово (умовна одиниця об'єму = 5 друкованим знакам)
    15) обч. слово; код; кодова група; група символів
    16) бioл. кодове слово ( в генетичному коді)
    ••

    for word, to a word — дослівно, буквально, слово в слово

    by word of mouth — на словах, усно

    in a /one/ word — одним словом, короче кажучи

    in other words — іншими словами, інакше кажучи

    not a word! — ні слова, ні чичирк!

    a play on /upon/ words — гра слів, каламбур

    upon /on/ my word — ( даю) чесне слово

    in the words of... — кажучи словами / по словам/ такого-то...

    in so many words — визначено, ясно, недвозначно; прямо, відверто

    on /with/ the word — як тільки було сказано; без зволікання; одразу

    to hang on smb 's words — ловити чиї-н, слова; уважно прислуховуватися к кого-н.

    conduct beyond words — поведінка, що не піддається опису

    to eat /to swallow/ one's words — брати свої слова назад; вибачатися за сказане

    fair /good/ words — компліменти

    fine /fair, soft/ words butter no parsnips, words are but wind — ( гарні) слова нічого не варті

    the last word (in smth) — останнє слово, найновітніше досягнення

    the last word has not yet been said on this matter — останнє слово з цього приводу ще не сказано, питання ще остаточно не вирішене

    not to know the first word about smth — нічого не розуміти в чому-н., не знати азів чого-н.

    to suit the action to the word — слідкувати, щоб слово не розходилося з ділом; сказано - зроблено

    a word spoken is past recalling — слово - не горобець, вилетить - не піймаєш

    words are the wise man's counters and the fool's money — = тільки дурень вірить на слово

    II v
    виражати словами; підбирати слова, вирази; формулювати

    I should rather word it differently — я б сказав це /сформулював/ інакше

    English-Ukrainian dictionary > word

  • 18 мечта

    1) см. Мечтание 1;
    2) (грёза) мрія, (химера) химера. [Минулися надії-мрії, не буде другої весни (Лепкий). Час химер солодких (Александров)]. -ты о чём - мрії про що. Несбыточная -та - незбутня (химерна) мрія, химера, мара. Пустая -та - химерна (даремна) мрія. [Чи не досить вже ілюзій і даремних мрій? (М. Вороний)]. Это было -той всей моей жизни - це була мрія всього мого життя. Предаваться -там о чём - поринати в мрії, снувати мрії, марити, мрії гонити про що; (пустым, несбыточным) химери гонити про що, літати в хмарах, залітати (заноситися) в хмари. [Сусана снувала мрії про кращі часи (Коцюб.). Все про балі мрії гонить (Мова). Усе про грапів та князів химери гоне (Мова). Що це ви в хмари залітаєте? (Короленко)]. Создать -той кого, что - вимріяти кого, що; (прич. вимріяний). [Люблю справжніх людей, а не тих, що вимріяла моя фантазія (Крим.)];
    3) (иллюзия, призрак) мана, омана, мара, марево. [Що щастя? Се-ж ілюзія, се привид, тінь, омана (Франко)].
    * * *
    мрі́я

    Русско-украинский словарь > мечта

  • 19 snap

    1. n
    1) хватка, захват (зубами); укус
    2) різкий звук; тріск; клацання; брязкання
    3) різке слово; різка мова
    4) застібка; замочок; кнопка (для одягу)
    5) засувка; клямка
    6) моментальний знімок, моментальна фотографія
    7) різке раптове похолодання (часто cold snap)
    8) розм. жвавість, енергія; заповзятливість
    9) розм. вогник, живинка
    10) розм. яскравість; виразність
    11) розм. частка
    12) розм. несподівана удача
    13) розм. хороше місце; гарна робота

    soft snapамер. тепле містечко; легкий заробіток

    14) театр., розм. короткочасний контракт; тимчасова робота
    15) розм. поступлива людина
    16) розм. іграшка в чиїхсь руках
    17) діал. шматочок
    18) діал. легка закуска
    19) сухе хрумке печиво
    20) тех. обтискач

    by snaps — уривками; ривками

    not a snap — аніскільки, анітрохи, ні краплини

    2. adj
    1) поспішний
    2) парл. позачерговий

    snap gaugeтех. каліберна скоба

    3. adv
    1) раптом, раптово
    2) з тріском, з шумом
    4. v
    1) хапати, кусати
    2) кусатися

    I hate dogs that snap — ненавиджу собак, які кусаються

    3) ловити; спіймати
    4) ухопитися; хапатися (заat) (тж перен.)
    5) робити поспіхом
    6) потягти; поцупити, украсти
    7) різко обривати (переривати); обрізати (когось)
    8) розмовляти різко (уривчасто, роздратовано); накидатися (на когось); огризатися; гаркати

    don't snap at me! — не кидайтеся на мене!; не огризайтеся!

    9) клацати, цокати; ляскати; ляпати; трішати
    10) закриватися, защіпатися з тріском
    11) спускати курок без пострілу
    12) робити моментальний знімок; фотографувати
    13) заплющувати, закривати (дзьоб, рот)
    14) закриватися (про дзьоб, рот)
    15) ламати, рвати (з тріском)
    16) ламатися, рватися (з тріском)
    17) розривати, порушувати
    18) різко погіршуватися (про здоров'я)
    19) блискати (очима)
    20) тех. заскакувати в гніздо

    snap off — відірвати; відкусити; відшматувати; відламуватися

    snap to — защіпатися, зачинятися

    snap up — розхапати; розкупити; розібрати; накидатися, нападати (на когось)

    to snap one's fingers at smb.(smth.) — ігнорувати когось (щось)

    to snap smb.'s head (nose) off — грубо (різко) відповідати комусь; накидатися на когось; огризатися

    snap into it!амер., розм. ну, мерщій!, давай, налягай!

    * * *
    I n
    1) хватка, захоплення ( зубами); укус
    2) різкий звук (чого-небудь, що раптово розірвалось, лопнуло або зламалось); тріск, клацання, брязкання, ляскання
    3) різка, уривчаста мова; різке слово
    4) застібка, замочок; кнопка ( для одягу)
    5) засувка, клямка
    6) моментальна фотографія, моментальний знімок
    8) жвавість, енергія, заповзятливість
    9) "живинка", вогник; жвавість, яскравість, виразність
    10) cл. несподівана удача
    11) cл.; cл. гарне місце, гарна робота
    12) театр. жapг. тимчасова робота; короткотерміновий контракт
    13) cл. поступлива людина; іграшка в чиїх-небудь руках
    15) pl; cл.; = snapbeans
    16) тex. обтискач ( для заклепок)
    II a
    1) скороспішний, поспішний
    2) парл. позачерговий
    4) який защіпається, із засувкою
    5) простий, легкий
    III adv
    1) раптом, несподівано
    2) з тріском, з шумом
    IV v
    1) хапати; кусати ( snap up); кусатися; хапатися
    2) хапати, ловити; (at) хапатися, ухопитися
    5) схопити, вирвати, вихопити
    6) різко переривати, обривати ( кого-небудь); розмовляти різко, уривчасто, роздратовано; накидатися ( на кого-небудь); огризатися, гаркати
    7) клацати, брязкати, ляскати ( чим-небудь); клацати, брязкати, тріскотіти, тріщати; захлопуватися, защіпатися з тріском; спускати курок без пострілу; вмикати, перемикати
    8) робити моментальний знімок; клацати, фотографувати
    9) закривати (рот, дзьоб); закриватися (про рот, дзьоб)
    10) ламати або рвати ( з тріском); ламатися або рватися ( зненацька або з тріском); надірватися, зірватися
    11) рвати, порушувати
    14) тex. заскакувати в гніздо
    15) ( into) приходити в потрібний стан ( для початку роботи); ( out of) виходити з якого-небудь стану; звільнитися, позбутися ( настрою)

    English-Ukrainian dictionary > snap

  • 20 sputter

    1. n
    1) шум, гам, гамір, метушня
    2) швидка безладна мова, белькотання, лепетання
    3) амер. бризки слини
    4) тех. перебої, шум (двигуна)
    2. v
    1) плюватися, бризкати слиною
    2) говорити швидко і безладно; белькотати, лепетати
    3) вимовляти з запалом (з гнівом)
    4) шкварчати, сичати, лускотіти (про сирі дрова, сало тощо)
    5) пирхати, торохтіти, фиркати, чмихати (про мотор)
    * * *
    I n
    1) шум, гамір, метушня
    2) швидка, незв'язна мова; бурмотання, лопотанння
    3) cл. бризки слини
    4) тex. перебої, шум ( двигуна)
    5) cпeц. розпилення, розбризкування; напилювання
    II v
    1) бризкати слиною, плюватися
    2) говорити швидко е незв'язно; бурмотати, лопотати; вимовляти з жаром, з гнівом ( sputter out)
    3) сичати, тріскотіти; фиркати, чхати ( про мотор)
    4) cпeц. розпорошувати, розприскувати; напиляти

    English-Ukrainian dictionary > sputter

См. также в других словарях:

  • Украинский язык — У этого термина существуют и другие значения, см. Украинский язык (значения). Украинский язык Самоназвание: Українська мова Страны …   Википедия

  • пудло — Пудло: короб (воза), коробка [20] короб [15;25,II] короб, повний мішок [13] коробка (з паперу або дерева), кузов [18] коробка (з паперу або дерева) [III] Пудло (кузов) походить з польського pudło, а це в свою чергу з німецького Pudel, як свідчить …   Толковый украинский словарь

  • валаамів — мова, мове. Належний, властивий Валааму. •• Валаа/мова осли/ця (заговори/ла) міф., ослиця пророка Валаама, зупинена ангелом, яка несподівано заговорила людською мовою на знак протесту проти побоїв; перен. Про покірну, мовчазну людину, яка… …   Український тлумачний словник

  • адамів — мова, мове. || Належний Адамові. •• Ада/мове я/блуко анат. випнута хрящова частина гортані; кадик. Ада/мове ребро/ жарт. про жінку …   Український тлумачний словник

  • Русский язык на Украине — (укр. Російська мова в Україні)  один из двух наиболее распространённых языков общения населения Украины. В ходе Всеукраинской переписи населения 2001 года родным русский язык назвали 29,6% участников, в том числе 14,8% украинцев[1][2][3] .… …   Википедия

  • Западнорусский письменный язык — Западнорусский[1][2] язык Самоназвание: руский языкъ[3] …   Википедия

  • Украинский язык на Украине — (укр. Українська мова в Україні) является первым по распространённости языком[1][2][3] . Преимущественно на украинском языке общаются на северо западе Украины. Украинский язык  наиболее распространённый второй язык среди населения Украины.… …   Википедия

  • тамтешній — я, є. 1) Який є там, у тому місці, у тій місцевості, про яку йде мова. || Який живе там, у тому місці, у тій місцевості, про яку йде мова, або походить звідти; місцевий. || Власт., притаманний людям тієї місцевості, того середовища, про які йде… …   Український тлумачний словник

  • Белорусский язык — Самоназвание: Беларуская мова Страны: Белоруссия, Россия …   Википедия

  • Украинская Советская Социалистическая Республика —         УССР (Украïнська Радянська Социалicтична Республika), Украина (Украïна).          I. Общие сведения          УССР образована 25 декабря 1917. С созданием Союза ССР 30 декабря 1922 вошла в его состав как союзная республика. Расположена на… …   Большая советская энциклопедия

  • такий — а/, е/, займ. 1) вказ. Уживається у знач.: саме цей, про який ішла або йде мова, вказуючи на властивість особи, якість предмета тощо; вищезгаданий. || у знач. ім. таки/й, ко/го, ч. Той, про кого йшла мова. || Указує на загальну якість,… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»